Я загляну у своє серце,
У най потаємне загляну,
Ще назбираю слів відерце,
Із них вірші свої складу.
Я хочу пісні солов’їні,
Смереку в горах запашну,
Я хочу щастя Україні –
За це, що маю, віддаю!
Можливо, це не так багато,
Але давайте разом всі
 Любов’ю будем зігрівати
Життя священної землі.
Торкніться серцем до ікони,
 Що захищала від біди,
Нехай в щасливому полоні
 Цвіте Україна завжди!
Я душу в пісню цю вкладаю,
І ви також в свою вкладіть,
І щирим серцем побажаю –
Свободу нашу бережіть.
Тебе прославимо ділами
 І вільним серцем назавжди,
В піснях найкращими словами,
Що стали незалежними.

-------------------------

Україно моя співуча,
Ніжна нене, колиска добра!     

Я люблю твої древнії кручі,
 Буйну зелень на схилах Дніпра.
Ти одвічна - у пісні, у слові,
В думах сивого кобзаря,
Україно моя казкова,
 Наше серце для тебе співа.
Живи, Україно! Живи для краси,
Для сили, для правди, для волі!
Співай, Україно, як рідні ліси,
Як вітер в широкому полі.

УКРАЇНА
Дужче і дужче кругом 
Пісня гримить солов'я. 
Гори мовчать над Дніпром 
Це — Україна моя. 

В небі шумлять літаки, 
Коні залізні — в полях.
Гордим розливом ріки 
Цвіт весняний по садах. 

Світлі ідуть матері, 
Зір їх красою сія. 
Сонце і пісня вгорі, 
Це — Україна моя.
В. Сосюра

Весна іде! В повітрі молодому
Далекий крик мандрівних журавлів
Вже розітнувсь: ключем вони додому
У рідний край летять з чужих країв.
Весна іде! Веснянки задзвеніли,
Лунає спів по луках і гаях —
Мов устають нові могутні сили
В людських серцях, придавлених серцях.
І в грудях знов солодкії бажання,
І в грудях знов устали поривання,
І встала знов надія молода.
О, весно, йди! всі ждуть тебе, кохана:
І небо жде, і жде весна приспана,
І ліс, і степ, і скована вода.